Зображення підкови використовувалося як символ удачі ще в Стародавньому Римі, коли металеві дугоподібні смужки для захисту кінських копит ще не придумали кріпити цвяхами. Знатні багатії нерідко прикрашали упряж коней коштовностями, а підкови робили із золота. Знайти після святкової ходи в пилу дороги такий виріб вважалося великою удачею для простого селянина, тому і малюнок стали використовувати для залучення Фортуни. Для сучасних любителів татуювань підкова позначає не тільки символ, що притягає везіння, а й особистий талісман, що оберігає від недоброзичливців, що забезпечує благополуччя у всіх сферах життя.
Єгиптяни використовували для залучення щастя амулет богині місяця, за формою схожий на підкову. Малюнок дуги, опущеної кінцями вниз, позначав ллється на землю нескінченний потік знань. Вважалося, що людина, що прикрасив тіло символом, знаходиться під заступництвом духовних небесних сил, а житло, в якому є підкова, наділяється материнської жіночністю, сімейної гармонією.
На Русі підкови набули поширення за часів Петра Першого. Мати коней міг не кожен, тільки заможні селяни дозволяли собі покупку декількох тварин для робіт на полях, а гарячих чистокровних скакунів розводили лише багатії. Саме тому підкова стала вважатися атрибутом благополучного і щасливого життя, а знайдена на дорозі захист для копит дбайливо зберігалася або надійно прибивалася цвяхом до воріт, як оберіг.