Зображення відомого з часів неоліту інструменту — завжди неоднозначний знак. Для трудяг це знаряддя творення, яке важко чимось замінити ще. Для воїнів це стрімка зброя, здатна не тільки вразити ворога, а й захистити господаря. У сучасному світі значення не змінилося і сокира як і раніше – символ влади і сили.
Для африканських племен сокира була не тільки військовою зброєю, а й предметом, що належав вождю, знаком правителя. Не кожному доступний атрибут наділяли магічними якостями і полювали з його допомогою лише по черзі, отримуючи заповітний інструмент строго з рук вождя на якийсь період часу. У стародавніх африканських племенах вважали, що гуркіт грому виникають внаслідок гуркоту подвійним сокирою богом бурі.
Для буддистів сокира – символ неоднозначний, в тибетській культурі вважалося, що знаряддям можна як розколоти дерево, так і перемогти війну. У міфології легендарну зброю – своєрідний засіб позбавлення від негативних думок, невірних розумових висновків. Серед ченців існувала думка, що саме сокирою можна перерубати сполучну ланку між життям і смертю, коренем і стовбуром. Це пояснювало віру в те, що з ворогами Будди можна боротися тільки цим інструментом, здатним перервати нескінченну ланцюг перероджень.